Шевченко як явище велике й вічне - невичерпний і нескінченний. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення.
Ми на вічнім шляху до Шевченка...
Під час засідання літературного гуртка, яке відбулося в Інгулецькому професійному ліцеї, ще на крок наблизилися до образу Кобзаря. Пригадали цікаві моменти з життя Тараса Шевченка, його поезію, яка давно стала нетлінною і важливою частиною духовного єства українського народу.
Шевченко для нас - це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть. З чого черпають сили й надії. У глибини майбутнього посилав він непорушні заповіти синам свого народу, і серед цих заповітів перший і останній -
Свою Україну любіть,
Любіть її... во время люте,
В остатню темную минуту
За неї Господа моліть.
|
